Обыкновенная маленькая спичка,
Палочка деревянная с серной головкой
Вдруг ни с того, ни с сего – разговорилась,
Прямо-таки чуть не воспламенилась
От переполнивших её амбиций.
И откуда их столько в маленьком деревянном тельце?
«Вот я маленькая такая и дешёвая,
Стою меньше четверти копейки,
А могу сжечь дом, стоящий миллионы,
И пашню могу сжечь, и лес огромный.
Я требую к себе особого внимания
И осознания моих возможностей!»
Тут над миром нависла туча огромная,
Переполненная ливнями и грозами.
И упала с той тучи всего лишь
Одна капля дождевая, маленькая
И, попав на головку спичечную,
Враз размыла её в слякоть серную.
Что теперь ты – простая палочка,
Никчёмная и никому не нужная.
А могла ведь стать огнём, согревающим
Заблудившегося в стужу путника.
Или стать костром студенческим
И слушать гитарные струны и песни,
Ведь воздух, вода, земля и огонь – сути живые,
Слушающие и понимающие.
Задумайтесь! Человеки – люди – спички!
Каким пламенем вам гореть в жизни?
Согревающим или пожирающим?
Ведь живём мы не под начальством,
Правительством или президентом.
А живём мы все только под Небом!
Игорь Круглов,
Вязники, Россия
Меня зовут Игорь Круглов, родился в феврале 1959 года, живу во
Владимирской области, г. Вязники.
Пишу стихи, они как – бы сами собой складываются
в голове, иные напеваются, как песня.
Сначала не придавал этому значения, потом начал записывать.
Темы разные, но в основном философская и религиозная тематика,
но есть простая житейская и любовная лирика.
Начал публиковаться на разных сайтах. Хотелось бы поделиться с читателями.
Прочитано 10659 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 3,88
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дверь и Его любовь - Виктория Михайлова это основано на личном опыте. Я благодарна Ему за это, ведь не испытай я этого,возможно я бы никогда не узнала как Он любит.
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
